Ваше Ім'я:
E-mail:
Повідомлення:
Перевірочний код
Код на картинці:

Інфо:

- Райдер групи Вій (включає в себе технічний та побутовий райдер)

- Прес-реліз групи Вій

- Наш логотип: формат AL [zip], формат EPS [zip]

Музичний марафон: «Концерт для Асіка» в ROUTE 66, 2011.10.17

2003 - Вій. Чорна Рілля, 100 АЛЬБОМІВ З УКРАЇНИ. Вибрана дискографія

Бібліотечка часопису «Молода Україна», Київ

Бібліотечка часопису «Молода Україна», Київ, 2003

Вій, «Чорна Рілля»

Арт Екзистенція, 2001, CD

Вій - це демонічна істота, яка має вигляд старого діда з величезними бровами. Своє ймення отримав через довгі густі вії, що сягали долу. Погляд його може вбити людину, від нього хати провалюються під землю, а на тих місцях виникають озера чи провалля. Але від згубної сили його погляду рятує те, що Вій нічого не бачить крізь густи вії… Культовий київській клуб «Остання барикада» не провалився під асфальт, та й під час концерту-презентації альбому групи Вій ніхто, здається, не загинув. Натомість маса людей зачаровано підспівувала в «Очах відьми», «Польоті коршака», «Різдвяній баладі» і інших речах, написаних років може 10-12 назад Дмитром Добрим Вечором, написаних для власної групи Вій, яка успадкувала найкращі ідеї Банити Байди - формації, створеної двома дуже яскравими - нині кажуть «знаковими» персонажами київського рок-андеграунда Віктором Недоступом і Дмитром Добрим Вечором. Ідея, а точніше - музична естетика Банити, а згодом Вія полягала у використанні найпотаємніших струн української душі, фольклору, густо замішаному на язичницьких культах. Не йдеться про примітивний епатаж, який свого часу активно експлуатували металеві групи на рівні бутафорії. Мова про значно глибші речі, генетично успадковані від пращурів. Це все одно як квіт папороті, що квітне лише раз серед купальської ночі. Здається, Дмитро відшукав свою квитку - мелодії «Змії», «Туману», «Алілуйі» не відгукуються хіба що в души глухого. Насправді, в альбомі «Чорна рілля», який презентувався того вечора, йдеться про історію людства, що починається з «Передчуття катаклізму», а закінчується «Алілуєю». Дмитро стверджує, що всі його пісні - це картинки з буття духу людського, а ще - віддзеркалення його уявлень про українську демонологію та недосліджені пара нормальні прояви людської психіки. Усе так складно, а разом з тим - просто. Начебто простий екстатично монотонний ритм, який спочатку магнетизує, а потім поволі затягує як водограй - на самісіньке дно підсвідомості. Слова пісень прості до болю, але єдино можливі. Вербальна кристалізація текстів Доброго Вечора настільки довершена, що років через… надцять вони звучатимуть як народні. Згадайте «Червону Руту» Івасюка, інші пісні, що фактично отримали статус народних, які масово інтерпретуються за кожним склом. Треба було бачити Салмана Салманова - колишнього перкусиста Вія, що самотньо сидів за столиком під час концерту з закритими очима. Він легенько похитувався ніби в трансі. Він згадував. Згадував усі стежки-дорожки, пройдені-пережиті разом з Виєм - групою дуже непростої долі. Влітку 1993 року, після впевненої перемоги групи на фестивалі «Червона Рута» трагічно загинув барабанщик Дмитро Підлуський. Його вбивць не знайшли. Дмитра вважали на той час одним з кращих рок-музикантів і він охоче співпрацював з іншими формаціями. То була жахлива втрата для групи. Власне, альбом «Чорна рілля» присвячено його пам'яті.

Якось я спробував з'ясувати головне, а саме: звідки йде стиль Вію з його екстатичним і гіпнотичним станом, магією текстів, звідки та цілковита неподібність до звучання відомого кола груп тощо. Ось що розповів Дмитро: - Я завжди знав як саме не треба нам звучати. Йшов від зворотнього. Спирався на інтуїцію. Заготовки майбутніх пісень розбиралися на репетиціях усіма музикантами, адже аранжування - процес колективний. А тексти, як правило виникли в останню чергу і вимагали найбільшого напруження усіх душевних сил.

Так само стихійно, як і в пісні, виник альбом групи - перший реліз, який тривалий час залишався одним-єдиним. На початку 90-х Вій дуже активно концертував - Дмитро з особливим теплом пригадує міжнародний концертний тур лауреатів «Червоної Рути» країнами Європи. Вперше записи Вія з'явились на касетах в Польщі. Цікаво, що потягом місяця окремі пісні Вія посідала друге місце на Варшавській радіостанції - разом з англійською групою Marillion. Потім з'явився український реліз, виданий фірмою Гарба. Тоді й виникла назва «Чорна рілля». Класичний склад групи: Дмитро Добрий Вечір (вокал, бас-гітара); Олег Козлов - Льотчик (гітара); Ігор Лемешко - Хірург (гітара); Салман Салманов Мамед-Огли (перкусія); Дмитро Підлуський (ударні інструменти). В останні роки до Вія приєдналися сестра Дмитра Леся та Олександр Власюк - Лірник Сашко.

Олександр Євтушенко

оригінал статті

«Радіо Україна»